Мої розробки

«Може, маленька дитина повторює те,

що було вже зроблено, створено іншими 

людьми,але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець;

її розумова діяльність – творчість.»

                                        В. О.Сухомлинський

Вступ

Метою загальноосвітньої школи XXI ст. є формування індивіда, здатного вийти за межі отриманих знань, відкритого до інновацій, саморозвитку та безперервної освіти протягом усього життя. Сучасні освітні парадигми особистіснозорієнтованого,розвивального, креативного навчання ставлять на перший план не передачу учням готового соціального досвіду, а підготовку їх до самостійного здобування знань та творчої праці в будь-якій сфері людської діяльності.

У зв’язку із прискоренням темпів розвитку цивілізації назріла потреба в новому типі людини,яка може жити в постійно змінюваному світі, впевнено й натхненно реагуючи на неминучі зміни, легко імпровізуючи та адаптуючись до них.

Сучасна освіта – це творча, або креативна освіта.

Здатність до навчання – це здатність до надбання знань, а

креативність–здатність до творчості. З цією здатністю творити пов’язані такі якості як гнучкість мислення, безпосередність, сміливість, готовність припускатися помилок, відкритість, ініціативність. Усі ці риси притаманні особистості в дитячому віці, проте з роками вони згасають.

       Творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для такої особистості творча діяльність є життєвою потребою, її здібності пов’язані із створенням нового, оригінального продукту.

 Значні потенційні можливості для формування креативної особистості, розвитку творчої уяви і фантазії має предмет "Літературне читання". Цьому сприяє активне використання на уроках читання технологій творчого читання та творчого письма.

            Технологія творчого читання допомагає учням творчо прочитати та осмислити художній твір. Під час опрацювання художніх текстів найчастіше обираю ті прийоми читання, які сприяють розвитку творчих здібностей дітей. Серед них: вибіркове читання, театральне читання(дітям пропонується зобрази­ти, як би цей твір читали,наприклад,  Мишка. Ведмідь, Лисичка), прогнозоване читання (за заголовком, за початком тексту; за прочитаною частиною тек­сту, за ілюстрацією до тексту, за прізвищем автора), творче читання (читання творівбез початку та кін­цівки; учень розповідає власне ба­чення відсутніх частин тексту) та ін.

         Найчастіше у своїй практиці з метою формування навичок творчого прочитання художніх творів я використовую наступні методи і прийоми: «сенкан», «гронування», інсценування уривків із художніх творів, «інтерв’ю з письменником», «ілюстрація до твору» та ін.

Розвитку творчих здібностей сприяють:

- словесні творчі завдання на добір рими, складання початку чи закінчення вірша;

- складання казки за малюнком;

- створення продовження казки, оповідання;

- складання чистомовок;

- використання анаграм, метаграм;

- словесне малювання;

- вилучення зайвого;

  - скоромовки;

        Читання є основою всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам′ять, уява, слухові та зорові аналізатори. Дітям не просто поєднувати водночас зорове сприйняття і висловлювання звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати ставлення до нього. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється. Тому розвиток техніки цього вміння та розуміння прочитаного - слів, словосполучень, речень - взаємопов′язані і мають здійснюватися одночасно.

Адже головним фактором розвитку дитини є бажання. Бажання читати в учнів виникає тоді, коли вони володіють усвідомленим читанням, коли в них розвинуті навчально-пізнавальні мотиви читання, коли стимулюється інтерес до читання.Запропоновані нижче вправи виконуються як на початку уроку, так і під час роботи з текстом та на етапі закріплення вивченого і сприяють розвитку творчої особистості

І. Вправи на розвиток артикуляції для чіткого вимовляння звуків та на постановку дихання

1.       Швидко і глибоко вдихнути носом із наступним тривалим і спокійним видихом через рот, повільний видих при звукові [ф], [с], [ш] та інші під лічбу.

2.       Читання групи слів, речень або частин вірша на одному диханні. Цей вид роботи можна провести у вигляді гри «Хто більше?»

читають           швидко

читання             повільно

читач                 очевидно

читанка             захоплено

причитано         вдумливо

читальний          зосереджено

Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки.

Бродить осінь в лісі синьому,

де гриби під соснами,

там, де золото осіннє

вкрилось ясно росами.

3.            Вимова складів із чергуванням звуків [р - л], [с - ш], [з - с] тощо спочатку пошепки, а потім голосно, повільно - швидко.

ро - ло              са - ша

ра - ла              со - шо

ре - ле               се - ше

рі - лі                су - шу

ру - лу               сі - ші

4.            Проказування скоромовок, що сприяє активному тренуванню мовленнєвих органів. Діти промовляють у різному темпі за вказівкою вчителя: П - повільно; Н - нормально; Ш - швидко. Перед ними ставиться завдання вимовляти звуки чітко та швидко.

Всім подобається це куце цуценя.

Для миші немає звіра страшнішого за кішку.

Рогата корівка реве,

Романко траву рве.

У кільця немає кінця, всі кільця без кінця.

Серед ночі два кроти

Налякались темноти.

Тож втекли мерщій із двору

У свою глибоку нору.

Має втіху солов′їха:

Солов′ята всі у тата.

Всі співучі, голосисті,

Всі із хистом, всі артисти.

В горішнику горішина

Горішками обвішана.

Оришка й Тимошко

Струшують горішки.

Якось Яків сіяв мак

Так-сяк. Абияк.

Виріс ярий Яків мак,

Та щось коле, як їжак.

Сім дочок - сіроочок

Вишивало сім сорочок.

5.            Не поспішаючи, вчиталь показує слова. Іменники діти читають тоненьким голосом (лисички), а прикметники - басом (ведмідь).

вірний                сонячний

весна                 сонний

вірність            сон

весняний           сонце

...